Звідки цей страх?
Скільки разів, побачивши в дзеркалі першу (або чергову) срібну волосину, ви відчували укол паніки? Знайоме відчуття, чи не так? У нас ставлення до сивини — тема особлива, майже сакральна. І судячи з коментарів, тема ця — дуже болісна, інформує Ukr.Media.
Багато хто з нас сприймає сиве волосся не просто як ознаку віку, а мало не як вирок. Як написала одна з читачок: "Сиве волосся — це жахливо, додає ще 10 років." Інша їй вторить: "Все добре, але ці сиві голови, відразу видають вік жінки." Ми витрачаємо час, гроші та сили на регулярне зафарбовування, немов беручи участь у нескінченних перегонах з часом.
Але звідки цей майже ірраціональний страх? Це наша особливість, своєрідна фобія чи ми просто частина глобального тренду на вічну молодість? Давайте розберемося.
Коріння нашого страху: старість — це вирок
Згадайте, як часто в нашій культурі сивина асоціюється не просто зі зрілістю, а з відвертим згасанням? З образом "бабусі" біля під'їзду, що ніяк не забувається, з втратою привабливості, енергії, соціальної значущості. Наче срібло у волоссі автоматично викреслює жінку з рядів цікавих, стильних, сучасних жінок.
Соціальний тиск: Нас з юності вчили, що жінка повинна бути доглянутою аж до кінчиків пальців і кольору білизни, а в це поняття часто негласно вписується відсутність сивини. Як з гіркотою зазначила одна жінка: "Мені прикро за подруг, у яких видно сивину. Шкода, що немає в них часу зафарбувати це". А інша додала, що відросла сивина навіть "викликає тривогу за людину — щось сталося". Наче це ознака не особистого вибору, а якихось проблем. І це уявлення прямо-таки сидить у підсвідомості.
Медійний образ: Глянцеві журнали, реклама, телебачення десятиліттями транслювали культ молодості. Сиве волосся у жінок на екрані та в медіа — скоріше виняток, ніж правило. Літня телеведуча або модний редактор? Вони є, але сивина у них ретельно зафарбована.
Страх невидимості: Існує побоювання, що з появою сивини жінка стає менш помітною для протилежної статі, для роботодавців, для суспільства в цілому. Адже, як вважають деякі, "сіра сивина серед темного волосся виглядає огидно в будь-якому віці". Чому тоді для суспільства не виглядають огидно інші помітні прояви віку? Чому винна саме сивина?
То все-таки це глобальний тренд чи наша специфіка?
Безумовно, прагнення виглядати молодше — це не суто наше явище. Індустрія краси по всьому світу заробляє мільярди на антивікових засобах і процедурах. Погоня за молодістю — глобальний тренд.
Однак, можливо, у нас ця тема стоїть гостріше? Можливо, це пов'язано з нашим менталітетом, де вікові зміни у жінок часто сприймаються більш критично? Де перехід до категорії "жінка у віці" здається більш різким? Одна з читачок влучно підмітила різницю з іншими ознаками старіння: "порівнювати сивину з іншими віковими змінами некоректно, оскільки позбутися від неї не складно і не затратно, це не зморшки". Можливо, саме ця ганебна легкість "вирішення проблеми" і посилює тиск?
А давайте подивимося на ситуацію під іншим кутом. Світ неминуче змінюється — спроби зупинити прогрес за рахунок відкату до консервативних установок не знаходять відгуку у молодших поколінь. Ставлення до сивини теж змінюється — не всі дівчата з першою сивиною кидаються її негайно зафарбовувати. Але, як справедливо зазначають багато з жінок, сивина сивині різниця.
Одна жінка дуже точно сформулювала: "Щодо сивини: люди сивіють по-різному. Одні красиво, рівномірно, чисте срібло… Інший гарний варіант — перець з сіллю… Але буває ряба сивина, голова ніби брудом обліплена або ще гірше — наче пліснява". Інша додає: "якщо сивина жовтувата, неоднорідна… то це зістарить і споганить кого завгодно". І з цим важко сперечатися. Дійсно, не всяка сивина виглядає естетично без додаткового догляду чи тонування.
Важливість догляду та стрижки, ще одна часта думка: "Вигляд довгого, рідкого сивого волосся викликає відторгнення ("баба яга" з дитячих казок). Та ж сивина з гарною стрижкою виглядає добре." Це абсолютна правда! Сивина, особливо неоднорідна, вимагає ідеальної стрижки та укладання.
Колір обличчя та загальний образ: Деякі вважають, що "сиве волосся личить лише людям з прекрасним кольором обличчя". Можливо, це перебільшення, але частка істини тут є: сивина може підкреслювати недосконалості шкіри або вимагати яскравішого макіяжу.
Зафарбовувати чи ні: ваш вибір, ваші правила
Враховуючи всі ці думки та нюанси, що ж робити? Найголовніше: немає єдино правильної відповіді. Рішення, зафарбовувати сивину, тонувати її чи прийняти як є, — це виключно ваш особистий вибір, заснований на вашому типі сивини, вашому стилі та вашому внутрішньому комфорті.
Якщо ви обираєте фарбування: Чудово! Робіть це для себе, тому що ви так хочете, а не зі страху осуду. Сучасні техніки фарбування дозволяють досягти природних, красивих відтінків. Головне — хороший майстер і якісні барвники.
Якщо ви вирішили прийняти сивину (або тонувати її): Що ж, це може бути шлях до прийняття себе і створення нового, елегантного образу.
Що важливо пам'ятати:
Тонування — відмінний компроміс: Як пишуть жінки, "зовсім сиве волосся мої подруги тонують сірим і іноді синім і це так класно виглядає". Тонування допомагає прибрати жовтизну, надати сивині гарний відтінок (попелястий, сріблястий, навіть рожевуватий або блакитнуватий) і зробити її більш однорідною та доглянутою. Це відмінний варіант для тих, кому не подобається своя природна "ряба" або "жовтувата" сивина.
Особливий догляд: Використовуйте фіолетові шампуні для нейтралізації жовтизни, живильні маски.
Стрижка — це все: Як ми вже зрозуміли з коментарів, стильна стрижка на будь-яку довжину волосся для сивини — не розкіш, а необхідність.
Макіяж і гардероб: При різкому переході до сивини, можливо, знадобиться корекція палітри.
Дорогі жінки, наша справжня краса і привабливість — не у відсутності сивини. Вона — у нашому внутрішньому світлі, енергії, стилі та вмінні приймати себе. Страх сивини — складний коктейль із культурних установок, особистих страхів і об'єктивних естетичних моментів, про які ви так чесно пишете. Так, не всяка сивина виглядає "благородно" без зусиль. Так, іноді простіше зафарбувати. Але тільки нам вирішувати, який шлях обрати. Головне — щоб цей вибір був усвідомленим і робив вас щасливішими та впевненішими в собі без озирання на тиск з боку.
