Деякі з ароматів жінки описують як аромат розкоші, люксу, хоч одягай корону, сідай на стілець і керуй планетою.
Виписала собі в блокнот понад 20 найменувань "розкішних" парфумів, які радили в інтернеті, і пішла по магазинах з ними знайомитися, інформує Ukr.Media.
Сподобалося не все. Точніше, моє розуміння розкоші з відгуками інших розділилося. Так, наприклад, надлишок альдегідів для мене — це не розкіш, а важка ольфакторна ностальгія за висушеними на вулиці в мороз наволочками.
Але були цікаві варіанти, які я відзначила нижче.
Smoke for the Soul By Kilian
Читач описав цей аромат коротко й ємно: "Цією дорожнечею не надихатися!"
Почала вивчати, хто творець — Фабріс Пеллегрен, один з моїх улюблених парфумерів. У його портфоліо прекрасна в'єтнамська тубероза Do Son від Diptyque. Я не великий фанат хижої та жирно-солодкої туберози, але в'єтнамська — стримана через високу вологість у тому регіоні.
Щодо "диму для душі" від Kilian, то я можу описати аромат наступним чином: багатії відпочивають після сеансу шаманів, який обкурював їх травами і лазневими віниками. Потім їм дали грейпфрутовий фреш і вигнали в ліс посидіти в пледі біля вогнища порефлексувати.
Евкаліпт цьому аромату додає затишку.
Безумовно, цікавий аромат. Але як так сталося: ніби не можуть люди надихатися такою красою, а з виробництва зняли. Та й залишки щось швидко не розпродаються.
Мабуть, надихалися дорожнечею і досить.
Стійкість тут на добу і більше. А от шлейф — інтимний. Взагалі, аромати "розкоші" мають бути збалансованими і за шлейфом не душити всіх навколо.
Versace Crystal Noir edt
Мова саме про формат туалетної води. Спочатку я його оцінила на трієчку: дуже багато кокоса, а в поєднанні з імбиром він навіть трохи душить. Плавно, але впевнено в тандем кокоса з імбиром вступає сіль, свіжі огіркові акорди, пудра.
Начебто нічого розкішного, так? Але через пару годин у шлейфі й на собі чую дійсно щось привабливе і люксове. Ніжна деревно-мускусна база, з молочністю, але без солодкої лактози. Несподівані напади червоного винограду, фініків, і все так злагоджено в ньому!
До речі, від компліментів відбою немає! Не захоплюються (просто мовчать) тільки ті, хто знайомий з цим ароматом.
Infusion Noire Herve Gambs Paris
Перед затестом подивилася піраміду і жахнулася: аніс, шавлія, лаванда, мускатний горіх. Загалом, привіт аптека.
Але і я також закохалася в нього з першого затесту. Він незвичайний, тут немає аптекарських смородів. Тут ніби змішали всі дорогі гелі Молтон Браун з їхніми натуральними відтінками (чорний перець, тютюн, евкаліпт, бушерон тощо), додали копченого чорносливу, навіть трохи кави і зробили пряність затишною, а не приторною.
Якщо після різних нішевих ароматів вас уже нічим не здивувати, то Infusion Noire Herve Gambs Paris швиденько обнулить вашу ольфакторну розбещеність.
Є один нюанс, він не сподобається фанатам стійких ароматів: злітає це диво через 5-6 годин, залишається легка деревна база.
Але навіть незважаючи на таку стійкість, він у мене отримує десять лайків з десяти.
"Розкішні" аромати на думку подруг, які з моєю парадигмою розкоші не збігаються
L'Interdit Givenchy: "Ось де справжня розкіш"… Ну якщо ми стійкість будемо прирівнювати до розкоші, то так. А так він більше про юну зухвалість і сексуальність, подібного зараз з вагон і маленький візок.
Princesse Marina de Bourbon Classique: "Аромат дуже стійкий, дійсно по-королівськи розкішний, хоча комусь може здатися надмірно важким і навіть віковим"… Занадто важкий, ольфакторне ретро-сумо.
Gucci Rush 2: "Постійно в моїй колекції, ось де експресія і здоровий егоїзм"… Ой, ось це відразу ні!
Cinema Yves Saint Laurent: "Аромат іскристого шампанського і цитрусів. Легкого життя на яхті аромат. Ось він про розкіш"… Каталася я на яхті, потім з температурою і нежиттю тиждень провалялася вдома. Це тільки в Інстаграмі яхти — круто, сонячно, розкішно. Ах так, в Cinema ніякого ігристого в ароматі не вловила. Але загалом його можна записати в парфумерний бомонд. Шість з половиною лайків з десяти.
Далі було багато цукрово-кондитерських рекомендацій, які мене не зачепили зовсім, тому я їх навіть описувати не буду.
