Як пройти сепарацію від батьків без скандалів і образ?

Процес дорослішання особистості неможливий без відокремлення від батьків. Сепарація (так це називається) починається ще у дитинстві. Однак вона може піти неправильно або зовсім не завершитися навіть у зрілому віці. Це позбавляє самостійності та можливості повноцінно розпоряджатися власним життям. Втім, закінчити процес можливо. Але чи реально це зробити без недомовок та образ?

Процес сепарації у психології – це фізичне, емоційне та фінансове відділення дитини від батьків. Без неї неможливий процес дорослішання та становлення повноцінної особистості. У цьому процесі беруть участь обидві сторони: як батьки, так і дитина. Перші надають можливість приймати самостійні рішення і намагаються не нав’язувати свою думку у той час, як їхня дитина усвідомлює всю незалежність.

Наслідків незавершеної сепарації – досить велика кількість, бо саме це стане визначальною платформою особистості. По-перше, людина не буде самостійною. Не зможе сама вирішувати проблеми, виходячи зі своїх можливостей. Ці цілі вже закладені батьками, і він відпрацьовує їх. Інакше він не може. Такі люди не проживають власне життя. Симбіотичний зв’язок не відпускає, якщо людина не усвідомлює цього до кінця і не хоче з цієї ситуації вийти, і почати жити своїм життям.

І тут, з одного боку, потрібна допомога фахівця. З іншого боку, і фахівець не допоможе, якщо людина не готова перестати бути таким сіамським близнюком зі своїми батьками. Тому перший ступінь – усвідомлення. Якщо його немає, доведеться проживати життя, оточивши себе або своїми батьками, або їхніми привидами. І не важливо, скільки людині років: двадцять, тридцять чи сімдесят – вона все одно озиратиметься на них.